У VIII-VI століттях до нашої ери йшло становлення грецької цивілізації, яка згодом зробила могутній вплив на формування сучасної європейської культури. У цю епоху вставала на ноги і самобутня грецька наука, заснована на двох китах – філософії та математики. Осягнути природу і - ширше - навколишній світ грецькі мислителі намагалися з допомогою споглядання, абстрактного мислення і чисел. Особливого значення числам надавав найоригінальніший давньогрецький мудрець на той час - Піфагор (близько 580-497 е.). Він створив таємне релігійне суспільство, яке займалося наукою та політикою. Піфагор та його учні залишили по собі найбагатшу філософську та математичну спадщину, яка стала фундаментом класичної грецької науки. Крім того, його численні послідовники - піфагорійці - утворили містичну течію античної суспільної думки, що дожила аж до теперішнього часу.