Художній стиль Ван Гога відрізняло дивовижне використання кольору, в основі якого лежала палітра густих та чистих фарб. Пристрасна емоційність, гостродраматичне сприйняття життя, соціальний протест, притаманні мистецтву Ван Гога, виражалися їм у першій половині 1880-х років у творах, витриманих у похмурій гамі, перейнятих співчуттям до простих людей. З 1888 року він створював трагічні образи у болісно-напруженій, гранично експресивній манері, побудованій на контрастах кольору, рвучкого ритму, на вільній динаміці пастозного мазка. За 10 років напруженої роботи в мистецтві він залишив величезну спадщину, проте роботи Ван Гога так і не отримали визнання за життя художника. Слава спіткала живописця після його смерті, і сьогодні його полотна продаються за рекордно високими цінами. Серед майстрів постімпресіонізму Ван Гогу належить особливе місце. Його підвищене емоційне сприйняття світу було співзвучне багатьом художнім починанням ХХ століття, що відкривало нові шляхи до розуміння реальності. Творчість Ван Гога вплинула не тільки на живопис, а й на літературу, театр і музику.