У XVI столітті в Європі поширився релігійний рух, відомий як Реформація. Воно було спрямоване проти католицької церкви - жорсткої організації, що в епоху середньовіччя стала найвищою суддею у всіх питаннях, що стосуються Бога та людини. Незважаючи на прогрес, досягнутий в епоху Відродження, традиційні релігійні погляди стійко утримувалися в Італії, де містився Ватикан, резиденція папи римського. Тут-таки, в Італії, народився видатний учений-реформатор Галілео Галіле. У юності Галілей збирався стати священиком, але вибрав натомість інший - науковий - шлях. Залишаючись католиком, Галілей намагався створити новий підхід до розуміння створеного Богом світу. На жаль, він недооцінив силу церкви та її вплив на серця та уми своїх земляків. Відданий своїм колишнім другом і шанувальником, папою Урбаном VIII, він був звинувачений католицькою інквізицією в єресі за поширення своїх поглядів, що суперечили церковним догмам. Проте Галілею вдалося завдати смертельного удару пануванню церкви. Після нього почали стрімко змінюватись суспільні погляди на світ. З'явилася світська наука, одним із батьків якої і став Галілео Галілей.