Епоха Відродження подарувала Європі безліч наукових відкриттів, які перевернули звичні уявлення. Одним із них стала запропонована польським астрономом Миколою Коперником (1473-1543) геліоцентрична теорія, яка стверджувала, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки, як звикли думати вчені з античних часів. Спостерігаючи рух небесних тіл, Коперник дійшов висновку, що теорія Птолемея неправильна. Після тридцяти років наполегливої праці, довгих спостережень і складних математичних розрахунків він переконливо довів, що Земля - це лише одна з планет і всі планети звертаються навколо Сонця. Правда, Коперник все ж таки вважав, що зірки нерухомі і знаходяться на поверхні величезної сфери, на великій відстані від Землі. Це було з тим, що тоді ще було таких потужних телескопів, з допомогою яких можна спостерігати небо і зірки. Відкривши, що Земля і планети - супутники Сонця, Микола Коперник зміг пояснити видимий рух Сонця по небосхилу, дивну заплутаність у русі деяких планет, а також видиме обертання небесного склепіння. Доля нової гіпотези складалася непросто. Книга Про обертання небесних сфер (1543) стала потрясінням для астрономів XVI ст. Багато вчених, які сумнівалися в непогрішності птолемеєвих побудов, виявилися готовими сприйняти теорію Коперника. Але, звичайно, заміна старої теорії на нову відбулася не відразу. Не весь науковий світ прийняв геліоцентричну систему - і зовсім не з ідеологічних міркувань. Зрозуміло, зіграла свою роль різко негативна позиція стосовно вчення Коперника християнської церкви. Спочатку церква не звернула увагу на філософські наслідки самої можливості постановки Земля в один ряд з іншими планетами, але в 1616 виправила свою «похибку» - декретом інквізиції книга Коперника була внесена «до виправлення» в індекс заборонених книг і залишалася під забороною до 1828 року. Самотнє життя і пізніше опублікування твору позбавили Миколу Коперника від гонінь, яких зазнали його послідовники. Коперник був священнослужителем та щиро віруючим католиком. Створюючи свою модель Всесвіту, він прагнув не вступати у конфлікт із церквою, а знайти «золоту середину» між вірою та науковою істиною: і те, й інше було для Коперника однаково важливим. Проте геліоцентрична теорія, запропонована Коперником, зрештою перевернула усталені уявлення про Всесвіт і започаткувала першу наукову революцію.