У 1859 році в США було відкрито перше нафтове родовище. «нафтова лихоманка», що виникла в країні, мало чим поступалася «золотою». Прозорливо оцінивши перспективи ринку, успішний молодий бізнесмен Джон Рокфеллер (1839-1937) почав скуповувати одну за одною дрібні нафтові компанії. Безжально усуваючи конкурентів, він завзято пробивався вгору сходами, що ведуть до еліти світового бізнесу. Не досягнувши сорокарічного віку, Рокфеллер зі своєю фірмою перетворився на лідера нафтовидобувної індустрії та найбільшого транспортувальника нафти у США. Створений Рокфеллером трест «Стандарт ойл», чітко дотримуючись фарватеру будь-яких змін у федеральному чи місцевому законодавстві, зберігав дохідність своїх операцій навіть під час економічної депресії, викликаної тотальним обвалом фондового ринку. На початку XX століття Рокфеллер став багатшим, ніж уся Північно-Американська держава. Якщо федеральний бюджет США у 1913 році становив 715 мільйонів доларів, то статки магната, за оцінками, наближалися до одного мільярда. Тому зовсім не випадковим стало запровадження на рубежі XIX-XX століть цілої серії антитрестівських законів, а також прогресивного оподаткування, яке «знімало» у нуворишів їхні божевільні надприбутки. Рокфеллер зорієнтувався у новій ситуації та зайнявся благодійністю. За американськими законами ця діяльність не оподатковувалася, і тому створення благодійних фондів на практиці було нічим іншим, як формою ухилення від податків Створені нафтовим магнатом некомерційні структури - в 1901 Інститут медичних досліджень, в 1902 Загальна освітня рада, в 1913 Фонд Рокфеллера - переслідували насамперед цю мету. Згодом ставлення до Рокфеллера почало змінюватися: з напівкримінального елемента, що сколотив нечуваний стан шляхом махінацій і злочинів, він в очах американської громадськості перетворився на живе втілення американської мрії, в трудівника, який досяг добробуту завдяки своєму устаткуванню завдяки своєму , у безкорисливого філантропа, що витрачав величезні кошти на допомогу нужденним. Як би там не було, історію становлення США як наддержави не можна розглядати у відриві від розвитку нафтової промисловості та внеску до неї, зробленого Джоном Рокфеллером.