Одна з найяскравіших сторінок світової історії XX століття пов'язана з відносно невеликою державою у Південно-Східній Азії – В'єтнамом. Наприкінці Другої світової війни ця країна стала плацдармом, де зіткнулися інтереси кількох держав – Франції, Японії, США та чанкайшистського Китаю. В'єтнам одним із перших у світі зумів домогтися незалежності від метрополії, а потім переміг у зіткненні зі США, завдавши наймогутнішій капіталістичній державі першу в її історії поразку. Ці події асоціюються в першу чергу з особистістю керівника Північного В'єтнаму - Хо Ші Міна (1890-1969), політичні погляди якого були сплавом конфуціанської традиції та марксистсько-ленінської теорії. Ще в молодості Хо Ші Мін обрав шлях професійного революціонера. У складній для країни ситуації Хо Ши Мін виявив талант неабиякого політика і стійкість партизанського керівника, який поділяв з товаришами всі труднощі похідного життя. Хо Ші Мін був не лише блискучим політиком, а й чудовим політичним журналістом. Відмінне знання національного характеру допомагало йому «достукатися» до неосвічених людей і піднімати їх на боротьбу за свободу. У 1945 році він порушив серпневу революцію, яка завершилася проголошенням Демократичної республіки В'єтнам, а сам Хо Ші Мін став першим президентом і прем'єр-міністром ДРВ. Після невдалих військових дій Франція уклала Женевські угоди 1954 року, за якими В'єтнам був розділений на дві частини по 17 паралелі. Підтримку прозахідного уряду Південного В'єтнаму взяли він США. У 1964-1965 роках США розгорнули повітряну війну проти ДРВ, у 1965 ввели до Південного В'єтнаму війська. Чим закінчилася В'єтнамська війна добре відома. Хо Ши Міну не вдалося дожити до об'єднання розколотою війною країни, але він ніколи не сумнівався, що це станеться. У січні 1973 року було підписано Паризьку угоду про припинення війни та відновлення миру у В'єтнамі, а у липні 1976 року завершилося в'єтнамське державне возз'єднання. У 1990-ті роки в країні було розпочато економічні реформи, в результаті яких сучасний В'єтнам розвивається дуже динамічно і може найближчим часом увійти до числа «азіатських тигрів», які зробили різкий ривок в економіці. Керівництво країни не прагне перекреслити спадщину Хо Ші Міна: подібно до Мао Цзедуна в КНР, вождь в'єтнамської революції відіграє роль символу національного суверенітету. Головним політичним гаслом у В'єтнамі залишаються слова Хо Ши Міна: «Немає нічого дорожчого за свободу і незалежність!».