Оповідач «Хвороби Монтано» — письменник на ім’я Хосе, який настільки одержимий літературою, що вважає неможливим відрізнити реальне життя від вигаданої. Частково пикаресковий роман, частково інтимний щоденник, частково мемуари та філософські роздуми, Енріке Віла-Матас створив лабіринт, у якому такі різноманітні письменники, як Сервантес, Стерн, Кафка, Музіль, Болано, Кутці та Зебальд, перетинають нескінченні дивовижні шляхи. Намагаючись зібрати воєдино своє життя, повне втрат і болю, Хосе веде читача в тривожну подорож від європейських міст, таких як Нант, Барселона, Лісабон, Прага та Будапешт, до Азорських островів і чилійського порту Вальпараїсо. Вишукано дотепний і ерудований, він підтверджує думку Бернардо Акштаги про те, що Віла-Матас є «найважливішим живим іспанським письменником».