Безкраї степи в центральній частині Євразійського континенту служили природним бар'єром, що відокремлював Схід від Заходу. Але це був одночасно і коридор, який з'єднував ці два світи. У середині XII століття в почесній родині кочівників народився хлопчик, названий Темучжином. Йому судилося об'єднати під своєю владою всіх монголів, які проголосили його «Чінгісханом». Новий володар євразійських степів розгорнув військові дії у всіх напрямках. Підкоривши Північний Китай, Чингісхан (близько 1155-1227) повів свої полчища зі Східної Азії до Каспійського моря, своєю жорстокістю жахнувши сусідні народи. Орди Чингісхана пронеслися Євразією подібно до урагану, визначивши життя цілих народів на кілька століть вперед. Власні успіхи Чингісхан пояснював волею Провидіння і тому сприймав як належне уявлення про монголів як про «бич Божий», що широко поширилося на Сході і Заході. Чингісхан створив величезну імперію, що підкорила в XIII столітті величезні простори Євразії від Японського моря до Чорного. Причому його діяльність мала міцніші результати, ніж діяльність інших світових завойовників (Олександра Македонського, Тимура, Наполеона). Кордони імперії після Чингіз не тільки не скоротилися, але значно розширилися, і по обширності монгольська імперія перевершила всі держави, що існували коли-небудь. Чингісханом та її нащадками зметені з лиця землі великі й древні держави: держава Хорезмшахов, Китайська імперія, Багдадський халіфат, підкорена більшість російських князівств. Величезні території було поставлено під управління степового закону «Яса». У На відміну від інших завойовників протягом сотень років до монголів, які панували над Євразією, тільки Чингісхан зумів організувати стабільну державну систему і зробити так, що Азія виступила перед Європою не просто незвіданим степовим і гірським простором, а й консолідованою цивілізацією. Саме в її межах потім почалося тюркське відродження ісламського світу, який своїм другим натиском (після арабів) мало не добив Європу. Монголи шанують Чингісхана як найбільшого національного героя і реформатора, майже як втілення божества. На думку багатьох дослідників монгольська епоха супроводжувалася не лише колосальними військовими походами та політичними переворотами, а й дала вихід багатьом культурним течіям, які відкрили нові можливості Сходу та Заходу. Як писав британський історик Гаротльд Лем у книзі «Чінгісхан - імператор усього людства»: «Чінгісхан ...зруйнував перепони темних віків. Він відкрив людству нові шляхи. Європа прийшла до зіткнення з культурою Китаю. При дворі сина вірменські князі і перські вельможі спілкувалися з російськими великими князями. Відкриття шляхів супроводжувалося обміном ідей. У європейців виникла міцна допитливість щодо далекої Азії. Марко Поло вирушає туди за Рубруком. Через два століття відплив на відкриття морського шляху... Васко да Гама. По суті, і Колумб вирушив у шлях на пошуки не Америки, а землі Великого Могола».