У самому серці Парижа його найстаріший цвинтар у 1785 році переповнений, затьмарюючи дихання тих, хто живе поблизу. Серед них з’являється Жан-Батіст Баратт, молодий провінційний інженер, якому король доручив зруйнувати його. Спочатку Баратт бачить у цьому шанс звільнитися від тягаря історії — відповідне завдання для сучасної розумної людини. Але незабаром він починає підозрювати, що знищення кладовища може бути прелюдією до його власного.