Видатний ізраїльський романіст Давид Гроссман розкриває сюжет про біблійного героя Самсона з несподіваного боку. У його есе цей могутній богатир і служитель Божий постає людиною з тонкою і вразливою душею, приреченою на знедоленість і самотність. Образ, який протягом століть надихав багатьох художників, композиторів і письменників і увійшов до свідомості єврейського народу як національний герой, підводить автора, а слідом за ним і читачів до питання: "Чому люди так часто обирають шлях, що веде до провалу, тоді, коли більше всього потребують порятунку? Так відбувається і з окремими людьми, і з суспільствами, і з народами; ув'язнену в тілі богатиря, що прагне любові, але приречену на самотність і знедоленість. тіло з гігантськими м'язами і душа «художня» і піднесена; дикість убивці і розуміння, що він - лише інструмент в руках якогось "Божественного Провидіння" ... на віки вічні судилося йому залишитися чужинцем і навіть ізгоєм серед людей; і ніколи йому не зуміти "стати, як інші люди".