Користуючись газетними повідомленнями, Добролюбов наводить додаткові відомості про перебіг боротьби народу Італії із зрадницькою політикою французького уряду. У замітці йдеться про відмову італійського народу підкоритися умовам договору 1859 року та про рішення національних зборів Тоскани, Модени, Парми та Романьї, підтвердженого плебісцитом, приєднатися до П'ємонту. Добролюбов наводить матеріал, що свідчить про те, що у центральних областях Італії формується армія, на чолі якої стає національний герой Джузеппе Гарібальді.