У світанковому світлі ранку пізнього літа люди нижнього Манхеттена стоять притихли, дивлячись з недовірою на вежі-близнюки. Серпень 1974 року, таємничий канатоходець біжить, танцює, стрибає між вежами, підвішеними на чверть милі над землею. На вулицях внизу низка звичайних життів перетворюється на надзвичайне у приголомшливо заплутаному портреті міста та його людей автора бестселера Колума Макканна. «Нехай великий світ крутиться» — це найамбітніший роман визнаного критиками автора: сліпуче багате бачення болю, чарівність, таємничість і перспективність Нью-Йорка 1970-х років. Корріган, радикально налаштований молодий ірландський монах, бореться з власними демонами, живучи серед повій посеред палаючого Бронкса. Група матерів збирається в квартирі на Парк-авеню, щоб оплакувати своїх синів, які загинули у В’єтнамі, лише для того, щоб зрозуміти, наскільки їх розділяє навіть у горі. Молода художниця опиняється на сцені наїзду та втечі, в результаті якої її власне життя крутиться вбік. Тіллі, тридцятивосьмирічна бабуся, крутить трюки разом зі своєю дочкою-підлітком, сповнена рішучості не лише піклуватися про сім’ю, а й довести власну цінність. Елегантно поєднуючи ці та інші, здавалося б, різні життя, могутня алегорія МакКенна оживає у незабутніх голосах жителів міста, несподівано об’єднаних надією, красою та «мистецьким злочином століття».

Розширений і радикальний соціальний роман «Нехай великий світ обертається» передає дух Америка в перехідний час, надзвичайних перспектив і, заднім числом, карколомної невинності. Удостоєний нагород романіст Макканн, якого прославляють як «надзвичайно оригінальний талант» (San Francisco Chronicle), створив тріумфальний американський шедевр, який пробуджує в нас відчуття того, чого цей роман може досягти, протистояти та навіть зцілити.