Вперше в перекладі російською мовою представлені основоположні тексти ньяї — класичної філософської школи Стародавньої Індії — «Ньяя-сутри» (III–IV вв.) та нормативний коментар до них «Ньяя-бхашья» Ватсьяяни (IV–V вв.) . Ньяя (букв, «метод») розробляла як методологію індійського філософського дискурсу, а й широке коло проблем «логіки», «фізики» і «етики». Переклад випереджається історико-філософським дослідженням, в якому простежуються основні етапи становлення класичної ньяї, аналізуються структура та зміст пам'ятників; особлива увага приділяється інтерпретації 16 нормативних предметів ньяї (падартх), діяльності творця сутр та коментатора, взаєминам ньяї з іншими індійськими філософськими школами, насамперед буддійськими.