У збірку оповідань «Синагога і вулиця» Хаїма Граде, одного з найбільших прозаїків XX століття, що писали на ідиші, входять чотири твори про життя єврейської громади Вільнюса у період між світовими війнами. Розповідь «Діди та онуки» оповідає про те, як Тора та її вивчення пов'язували різні покоління євреїв і як під дією прискорюваного часу цей зв'язок поступово витончувався. «Двір Лейби-Лейзера» — розповідь про зіткнення та боротьбу у сусідських, споріднених та релігійних взаєминах людей різних поглядів на Тору — як на заборону та як на благословення. «Клятва» — історія про пошуки особистого, сімейного щастя при світлі Тори — всупереч власним страхам та забобонам оточуючих. Остання розповідь — про рабинша, що мучить образа на жениха, відомого знавця Тори, який відкинув її багато років тому, і честолюбно керує своїм нинішнім чоловіком-рабином. В оповіданнях Граде оживають звичаї, суспільне та релігійне життя Вільни, унікальна духовна атмосфера того часу.