Поема «Пісня про хрестовий похід проти альбігойців» (перша пол. ХШ ст.) - єдина пам'ятка староокситанської літератури, що об'єднала в собі історичну розповідь та епос. Почата близько 1214 р. кліриком Гільємом з Тудели, в 1228 р. поема була продовжена анонімним поетом, що складався в свиті Раймона VII, останнього графа Тулузького. 1209 р. армія на чолі з папським легатом Арно Аморі вступила на квітучі землі півдня Франції і почала нещадно руйнувати міста та замки, знищуючи всіх, хто чинив опір. «Убивайте всіх, Господь розбереться», – так відповідав легат на запитання, яким чином відрізнити єретика від католика. Імена ватажка походу графа Симона де Монфора і його «правої руки» - єпископа Тулузи Фолькета, колишнього трубадура, стали чи не загальними, уособлюючи для хрестового воїнства благочестя і чесноту, а для жителів півдня - жорстокість, брехня і лицемірство. переросла у загарбницьку війну французьких феодалів, а потім і самого короля Франції за приєднання багатих земель та володінь Півдня до французької корони. Кабальний договір, підписаний в 1229 р., поклав кінець альбігойським війнам і незалежності південнофранцузьких земель. Анонім, що продовжив його твір, перевів конфлікт у сферу трагічного зіткнення ідеалів, вироблених окситанським суспільством (Честь, Доблесть, Лицарство), з насильством і віроломством, що насаджуються Монфором та його баронами. У рядках анонімного автора релігійна суперечка відступила на другий план, а на перший вийшла ідея національної єдності Окситанії, боротьба за незалежність південнофранцузької нації та осоромлення її ворогів. Епічний розмах, властивий окремим пасажам поеми Гільєма, у поемі Аноніма досяг кульмінації. Обидва автори створили твір, що збагатив не тільки окситанську, а й світову літературу Середньовіччя, і він по праву зайняв гідне місце серед поетичних пам'яток минулого. статтею перекладача, зіставною хронологією історичних подій, представлених у поемі, примітками, покажчиками, картами (зокрема на кольоровій вкладці), ілюстраціями. Також представлений уривок із прозової версії поеми. ЗМІСТ: ПІСНЯ ПРО ХРЕСТОВИЙ ПОХОД ПРОТИ АЛЬБІГІЙЦІВ. Переклад І.О.БєлавінаЧастина I (9). Переклад Е.В.Морозової (263).ДОДАТОК.В.Морозова. Історія у дзеркалі поезії (281).1. "Зовсім у Господа від рук відбився цей край!" (281).2. «Єресь піднялася, як гад із дна морів...» (286).3. «...у цьому краю життя завершиться крахом...» (289).4. «Ще Господь не творив із початку всіх часів | Того, хто міг би описати цей ратний Вавилон...» (290).5. «Гільєм склав і записав усю цю пісню без поспіху ...» (292).6. «...вів розповідь про короля і про сеньйорів тих ... »(295).7. «Година гримнула! Чи удар ворога, як чашу, розіб'є | Тулузу, чи в її стінах ми отримаємо оплот ... »(302). І. О. Бєлавін. Про концепцію літературного перекладу «Пісні про хрестовий похід проти альбігойців» (305). Хронологія подій, відображених у «Пісні про хрестовий похід проти альбігойців». Складгиа Е.В.Морозова (313). Коротка хронологія подальших подій приєднання Окситанії до французької корони. Складгіа Є.В.Морозова (320).Примітки. Складгиа Е.В.Морозова (322). Покажчик імен. Складгиа Е.В.Морозова (395). Покажчик географічних назв. Склала Е.В.Морозова (417). Список ілюстрацій і карт (425). Список скорочень (434).