Ось уже тридцять років Еліс Манро називають найкращим у світі автором коротких оповідань, але до російського читача її книги приходять тільки тепер, після того, як письменниця отримала Нобелівську премію з літератури. Критика постійно порівнює Манро з Чеховим, і це порівняння не позбавлене підстав: подібно до російського письменника, вона вміє розповісти історію так, що читачі, навіть належать до зовсім іншої культури, дізнаються в героях самих себе. Ось і ці дванадцять історій, викладені на перший погляд нехитрою мовою, розкривають дивовижні сюжетні прірви. На якихось двадцяти сторінках Манро примудряється створити цілий світ – живий, відчутний та неймовірно привабливий.