«Мандрівник, що зайшов переночувати» — найважливіший роман класика єврейської літератури XX століття, нобелівського лауреата Шмуеля-Йосефа Агнона (1888–1970). Герой роману, якого автор наділив своїми рисами, повертається після Першої світової війни у рідне галицьке місто, де проводить майже рік у марних, часом комічних, а найчастіше трагічних спробах відродити колишнє релігійне життя, зруйноване вихорами сучасності — війнами, лихами, стражданнями, втратою віри — і на порозі остаточного зникнення.