З передмови Е. Юнгера до 1-го видання «У сталевих грозах»: «Мета цієї книги — дати читачеві точну картину тих переживань, які піхотинець — стрілець і командир — відчуває, перебуваючи у знаменитому полку, і тих думок, які у своїй відвідують його. Книжка виникла з щоденникових записів, відлитих у вигляді спогадів. Я намагався записувати безпосередні враження, бо помітив, як швидко вони стираються в пам'яті, через кілька днів, приймаючи вже зовсім інше забарвлення. Я витратив чимало сил, щоб списати пачку записників… і не шкодую про це. Я не військовий кореспондент та не пропоную колекції героїв; мій намір — не живопис, як це могло бути, але описувати все так, як це було насправді».