Юнгер писав «На мармурових скелях» 1937-го, а читав коректуру вже на фронті, 1939 року. Це був його перший художній роман і водночас вишукана епітафія на надгробку всієї попередньої епохи — тимчасовому відрізку між двома світовими війнами, коли консервативні погляди ще не означали приналежності до владної еліти, а німецькі письменники могли бути ще бажаними гостями в літературних салонах Парижа. Чуйне серце відчуває пульс самої «історії в зародку», піднесений розум провидить неминуче — скоро все буде скінчено. Ніхто не врятує Велику Лагуну, цей маленький світ гармонії природи та людського духу, від варварських банд Старшого Лісничого, уособлення насильства влади та хаосу, несамого жадібної черні. Лицар-аристократ, витончений естет вступає в боротьбу зі своїм часом, він приречений, але безстрашний, адже за його плечима стоять розум, істина і вічність. , без різниці націй та мов.