«Бойові пси не танцюють» – брутальна і місцями дуже весела притча в кращих традиціях фільмів Гая Річі: про світ, де відданість – тваринний інстинкт. відходи місцевої гуральні. Якось два приятелі Арапа – родезійський ріджбек Тео та виставковий хорт аристократ Красень Борис – безслідно зникають, і Арап, почувши недобре, вирушає на їх пошуки. Він буде змушений пробратися в те місце, де колись здобув славу чудового вбивці і куди сподівався більше ніколи не повернутися – до ями Живодерні. Проте потрапити туди – це півсправи, треба зуміти забрати звідти лапи. Ласкаво просимо у світ, у якому немає політкоректності та соціальної відповідальності, а є лише відданість, кмітливість та щирість. Світ, в якому на безневинних чекає милосердя, а винних – відплата. Артуро Перес-Реверте ніколи не повторюється - кожна його книга не схожа на попередню. Але в даному випадку він перевершив сам себе і виправдав кращі надії відданих читачів. читач, який пише книги, які мені самому було б цікаво читати». Про що б він не вів розповідь – про пошуки загублених скарбів, про танго довгу у два життя або про мандрівки шляхетного найманця, сторінками своїх книг він подорожує разом з їхніми героями, одночасно з читачами розгадуючи таємниці та загадки їхнього минулого.