«… – Ви завжди такий мовчазний? — спитала вона. — Ні. — Це я вас дратую своєю балаканею? — Так. - Але насправді, раптом ні з того ні з цього ви беретеся нести цю прокляту валізу, потім влаштовуєте номер у готелі, через це вам доведеться жити удвох, потім ви самі несете валізу в майстерню. Я думаю, ви добряк, а ось Таїсія Павлівна вважає, що ви за кимось із нас доглядаєте або за нами обома доглядаєте ... Мішков нищівно глянув на Іларію, але її це анітрохи не збентежило, вона лише сказала: - Я мовчу, я рота не розкриваю…»