«… Обідала Ніна, як правило, вдома, благо жила неподалік фірми, де працювала манекенницею. Не топ-моделлю, просто манекенниця, але високого класу. Тоненька, як прутик, Ніна легко несла на собі будь-яку сукню, вона висіла на ній зручно, як на вішалці, а в купальному костюмі, найсміливішому, ходила зовсім вільно, бо тіло мала гладке, ніби поліроване, і пропорції ідеальні для тих, хто любить худеньких.На обід мав бути Нінин чоловік на прізвисько Тушканчик. Чому його так прозвали – не пам'ятав ніхто. Ростом Тушканчик був набагато нижче дружини, але зате могутньо пролунав у ширину. Власне, Ніна тримала чоловіка з єдиною метою – обідати разом. Справа в тому, що Ніна могла приступити до їди тільки після занять сексом. Була в неї така звичка чи потреба організму, вважайте, як хочете, але щодня, саме перед обідом, чоловік повинен був виконувати подружні обов'язки, незалежно від його настрою. Іншого сенсу у чоловіка не було зовсім. …»