«… Мрія кожної людини – жити поряд зі своєю роботою. Винайдено трамваї, автобуси, тролейбуси та метрополітен, але всі мріють іти на службу пішки. Проте йти далеко й довго, тож усі їдуть. Причому їдуть одночасно. Це велике щоденне переселення народів називається година пік і триває, зрозуміло, кілька годин. Причому двічі на день... Нашу десь сумну, а десь смішну історію під назвою «Службовий роман» ми починаємо саме в години пік, причому в ранковий час, коли жителі міста всіма можливими видами транспорту – наприклад, безпосередньо, або з пересадкою, або з декількома пересадками, добиралися до місця роботи. …»