Роман присвячений долі Польської держави кінця ХІІІ – початку ХІV ст. У центрі оповідання боротьба польського народу за відновлення розрізнених земель, яку найбільш енергійно, цілеспрямовано та плідно вели брестсько-куявський князь Владислав Локетек (у романі Владислав "Лікоть"), який приєднав у 1320 р. Малу Польщу до Короної держави, та її син Казимир III (1333 - 1370). При Казимирі III, головному герої роману, що увійшли в історію під прізвисько "Великий", були укладені угоди з Люксембургами (1335), що відмовилися від своїх домагань на польський престол, і з Тевтонським орденом (1343), змушеним піти на деякі територіальні уступи. У 1349 – 1352 рр. зусиллями Казимира III до Польщі приєднано землі Галицької Русі, розпочалася боротьба з Литвою за право володіння Волинськими землями.