«Фердідурка» – читання захоплююче, але не просте. Це і філософська повість, і гротеск, і літературне есе, і лірична сповідь, неабияк приправлена сарказмом і самоіронією, - єдиним, мабуть, надійним інтелектуальним захистом душі у вік нестримного прогресу всього і вся. Але, звичайно ж, «Фердідурка» – це перш за все справжня література. створюється наша неофіційна та навіть нелегальна міфологія. Я підкреслив міць цих репресивних, прихованих у людстві, і поезію насильства, що піднімається нижчим проти вищого». (Вітольд Гомбрович)