У вищу лігу сучасної літератури Кейт Аткінсон потрапила з першої ж спроби: її дебютний роман «Музей моїх таємниць» отримав престижну Вітбредівську премію, обійшовши «Прощальний зітхання мавра» Салмана Рушді, а цикл романів про приватного детектива Джексона Броу російському читачеві («Злочини минулого», «Поворот на краще», «Чи чекати на добрі звістки?», «На світ, з собакою вдвох»), Стівен Кінг охрестив «головним детективним проектом десятиліття». І ось за разючим світовим бестселером «Життя після життя», котрий розповідав, як методом спроб і помилок нарешті прожити XX століття правильно, слідує його продовження — «Боги серед людей». І якщо Урсула Тодд прожила багато життів, то її брат Тедді — лише одне, зате дуже довге. Він вивчав в Оксфорді поезію Вільяма Блейка, а потім збирав урожай у південній Франції, він за штурвалом чотиримоторного «галіфаксу» бомбив Берлін, а потім упевнився, що серед людей є боги: адже, за висловом Емерсона, сама людина — це божество, що звалилося…< /p>