У романі історія пса Принца тісно переплітається з долею німецького народу у роки фашизму. Пес "творить історію": від імені "німецького населення німецького міста Данцига" його дарують Гітлеру. "Собачий" мотив звучить у супроводі трагічно гротескних акордів безглуздої загибелі німців в останні дні війни. З'ясовується, що фюрер заповів своїм вірнопідданим собаку. Гітлер і його пес ніби міняються місцями, і виходить, що німці проливають кров і гинуть заради пса. Ось звідки назва роману: роки нацистської диктатури постають як «собачі роки», життя німців як собаче життя.