«Ця авантюристка була римлянка, досить молода, високого зросту, добре складена, з чорними очима і шкірою вражаючої білизни, але тієї штучної білизни, що властива в Римі майже всім галантним жінкам, і яка так не подобається ласунам, які люблять прекрасну природу .У неї були привабливі манери та розумний вигляд; але це був лише вигляд. Вона говорила тільки італійською мовою, і лише один англійський офіцер на прізвище Волпол підтримував з нею розмову. Хоча він до мене жодного разу не звертався, він вселяв мені дружні почуття, і це не було тільки через симпатію, оскільки, якби я був сліпим або глухим, з сером Волполом мені було б ні спекотно, ні холодно…»