Про Василя Васильовича Розанова (1856–1919) написано величезну кількість книг, статей, досліджень, дисертацій, але при цьому він залишається найзагадковішим, найспірнішим персонажем Срібного віку. Консерватор, декадент, патріот, христоборець, державник, анархіст, клерикал, еротоман, монархіст, юдофоб, закоханий у все єврейське, розкутий журналіст, філософ статі, вільний бранець своїх вражень, він прожив надзвичайно важке життя. Ставши одним із найвідоміших російських письменників свого часу, він з презирством ставився до літературної слави, а наприкінці життя став свідком краху і російської державності та власної родини. Історія Розанова – це історія блискучих перемог і поразок, щастя і нещастя, те, що Блок називав непорушним законом серця: «радість – страждання одне». І всім цим почуттям, усім відчуттям, всім подіям і миттєвості життя В. В. умів підібрати найточніші і найчарівніші, «розанівські» слова, які не втратили чарівності і століття через. Автор книги письменник Олексій Варламов не ухиляється від гострих та важких питань біографії свого героя та пропонує читачеві разом із ним шукати відповіді на них.