«У підлітковому віці, коли я тільки почав виявляти інтерес до жіночої статі, мені попалося в одному з прикрашених квітами дівочих пісеньників під портретом Софії Ротару такий вислів: «У коханні як на риболовлі: не клює – змотує вудки». Ця мудрість мене розсмішила - на воді вирослий, навчений рибалити дідом, я добре знав, що, якщо не клює, треба підгодовувати місце, снасть, міняти насадку, чекати, сподіватися на випадок, на зміну погоди, але тільки не відступати. Рибальському я був щасливим і чекав такого ж везіння у справах серцевих, проте коли мені довелося вперше полюбити, доля насмішкувато розбила мій апломб…»