Неаполітанські романи — це серія з 4 частин італійської письменниці Олени Ферранте, перекладена Енн Голдштейн і опублікована Europa Editions (Нью-Йорк). До неї увійшли такі романи: «Мій блискучий друг» (2012), «Історія нового імені» (2013), «Ті, хто йде, і ті, хто залишається» (2014), «Історія втраченої дитини» (2015). Серіал був охарактеризований як bildungsroman, або історія дорослішання.[1] В інтерв'ю для журналу Harper's Magazine Олена Ферранте заявила, що вважає ці чотири книги «одним романом», який публікується послідовно з міркувань довжини та тривалості.[2] Серія розійшлася тиражем понад 10 мільйонів копій у 40 країнах. [3] Серіал розповідає про життя двох проникливих і розумних дівчат, Олени (іноді її називають «Лену») Греко та Раффаелли («Ліла») Серулло, від дитинства до зрілості та старості, коли вони намагаються створити собі життя серед насильницької та оглушливої культури свого дому – бідного району на околиці Неаполя, Італія.[4] Оповідає романи Олена Греко. Серіал був адаптований до п’єси Ейпріл Де Анжеліс, яка відбулася в Rose Theatre, Kingston у березні 2017 року.[5] Серіал також адаптується до 32-серійного телевізійного серіалу під назвою «Неаполітанські романи».[6]Текст книги перекладено з мови оригіналу за допомогою програми штучного інтелекту. Здебільшого переклад тексту дуже якісний, але в деяких випадках, через недосконалість технології, в тексті можуть зустрічатись некоректні фразові переклади, а також поодинокі слова та вирази можуть бути не перекладені.