У творчому доробку знаменитого англійського письменника Джорджа Оруелла є чотири документальні книги, які з повним правом можна назвати автобіографічними. Усі вони — «Славно, славно ми гралися» (1947 р.), «Фунти лиха в Парижі та Лондоні» (1931 м.), «Дорога на Віган-Пірс» (1936 м.) та «Пам'яті Каталонії» (1939 м) .) не просто написані у властивій авторові «граничної відвертості», не просто побудовані на розповіді про себе, свої емоції, вчинки та ідеї, а й є хронологічним відображенням життя легендарного письменника від дитинства — до зрілості. По суті, це Книга про життя письменника, політика, філософа, революціонера XX століття, чиї твори вже багато десятиліть стоять у рейтингу «світових бестселерів» на третьому місці після Біблії та творів Маркса. Людська і політична біографія, безстрашно написана ним самим — особистістю, яка якось сказала: «Бути чесним і залишитися в живих — це майже неможливо…»У Росії з цих книг видавалася тільки друга. У такому складі збірка не публікувалася навіть в Англії.