У бурхливу першу половину 90-х молодий бізнесмен і його водій, що втратили один одного через безглуздий випадок, і що їхали на дорогій іномарці у службове відрядження, опинилися у скрутному становищі. І навіть не через саму втрату, яка «тільки кишать на всіх дорогах бандитами і могла бути влаштована», а – що говорити товаришам по службі та родичам один одного. Хоча кожен був упевнений, що іншого викрали, але начальник був із коханкою. А він – сімейна людина. А тесть – мер міста… Але, кажуть, що одному погано, іншому… Цього ж ранку зустрілися ним, за іронією долі, справжні бандити не стали нікого викрадати, вбивати чи ґвалтувати. Їх більше зацікавило магічне слівце «мер». А мер для криміналітету, у разі входження з ним у робочий контакт, – навіть не золото, діамант!