У сум'ятті почуттів абсолютно непитущий Василь Карпович підійшов до серванта, задумливо оглянув пляшки добірних спиртних напоїв, що вишикувалися, як на параді, серед кришталевого та порцелянового святкового посуду – гості-то в будинку бували в основному далекі від тверезості, яку проповідував але не нав'язував іншим сам хазяїн, чужі традиції поважаючий. Дістав горілку «Посольська», коньяк «Ювілейний» кавказького розливу, вино з іноземною етикеткою, виставив все це на великий полірований, призначений для урочистих столів у залі. Навіщо, і сам не знав – адже починати святкувати Новий рік начебто зарано, ще півтора робочих дні попереду… – але хотілося зробити саме це.