У даній повісті наочно, пером свідка та учасника правоохоронної діяльності «застійних» років показано, що серйозні морально-етичні проблеми існували в правовому просторі країни завжди незалежно від будь-якої політико-економічної ситуації. Заради благополучної звітної статистики безліч злочинів ховалося від обліку, інші навпаки кон'юнктурно «роздмухувалися», в результаті каліцілися долі як не домоглися справедливості і зневірених потерпілих, так і чималої кількості несправедливо засуджених… Все це було. Практично завжди. Ідея цього конкретного твору полягає у розкритті справжніх мотивів конфлікту «начальства» (не завжди з особистих корисливих спонукань матеріально-меркантильного плану, бувало, що і «в інтересах держави») та підлеглих у спірній ситуації. Адже правоту свою можна довести, напевно, завжди, все питання – заради чого і якою ціною…