У 2004–2005 роках Діна Рубіна багато подорожує. Результат цього – численні оповідання, дорожні нариси, повісті. Геній місця і талант письменника поєднуються в них у такій дивовижній єдності, що перед нами постає та рідкісна й у більшості випадків неможлива злитість душ, результатом якої завжди є народження. Народження нової точки на карті світу, народження нової емоції у просторі душі, народження нового географічного найменування у літературі. Мабуть, у вітчизняній словесності немає рівних Діні Рубіній за майстерністю поетичних формул міст, містечок, країн, національних мов: голландська — «уривчасті, рубані звуки — хрускіт корабельних щоглів, стукіт сокир, харкання втомлених теслярів», «німецька» – то гострокінцевий і шпильовий, то оплетаючий язик серпантином, то тікаючий у перспективу, то закруглений і кучерявий, як локон, – цілий рій метеликів, що пурхають, у гортані! – чудово оркестрована мова».