Люсі прокидається у лікарняній палаті та виявляє поряд власну матір. Мати, яку вона не бачила багато років, яка ніколи не була з нею ніжною в дитинстві, яка не могла її захистити, втішити, зробити її життя якщо не щасливим, то хоча б стерпним. Люсі хочеться почати все з чистого аркуша. Бути просто Люсі Бартон - забути, як батьки били її і замикали в старій вантажівці, забути, як її, вічно брудну і обірвану дівчинку, принижували і дражнили в школі. кількох опублікованих оповідань - так не вистачає материнського тепла. І мати її теж самотня, і їй теж, мабуть, не вистачає душевної близькості. Але як бути, якщо немає дару любити?