Сергій Довлатов народився в евакуації та помер на еміграції. Як письменник він склався в Ленінграді, але успіх до нього прийшов в Америці, де жив з 1979 року. Його художня думка при видимій парадоксальності, обґрунтованій життєвим досвідом, проста і шляхетна: розповісти, як дивно живуть люди, то сумно сміючись, то смішно сумуючи. У його книгах немає праведників, бо немає в них і лиходіїв. Письменник знає: і рай, і пекло — усередині нас самих. Ця гідна, стримана позиція принесла Сергію Довлатову наприкінці другого тисячоліття повсюдну популярність. На жаль, він помер якраз у ту хвилину, коли слава підійшла до його узголів'я. На батьківщині ось уже десять років Довлатов — один із авторів, які найбільш стійко читаються. Його проза інсценована, екранізована, вивчається в школі та вузах, перекладена на основні європейські та японські мови... Сергій Довлатов говорив, що схожим йому хочеться тільки на Чехова. Що ж, залишаючись самим собою, більше, ніж будь-хто з його літературного покоління, він схожий сьогодні на російського класика.