Що може бути спільного у топ-менеджера інтелектуальноємного бізнесу та зірки телесеріалів? У лікаря, який працює в державній лікувальній установі, та у адептів тантричних практик? Та все, що завгодно. По-перше, всі вони люди (навіть якщо необачно вважають себе богами), і ніщо людське… Включаючи звички, характери, долі. По-друге, героїні роману «Дев'ять місяців» – жінки. А жінка – дуже відмінна від чоловіка форма життя. У чоловіків часто створюється ілюзія, що саме вони правлять світом, керують справами, диктують умови, вибирають собі дружину. Але якщо хоч один із них серйозно і надовго повірить у те, що він здатний переграти жінку в чому завгодно, нехай згадає, що на світ вилупився не з лінгаму, а був народжений звичайнісінькою жінкою. І дуже може бути – у звичайнісінькому пологовому будинку нашого (або вашого) міста. Після того, як головне за чоловіка в черговий раз зроблено жінкою, йому залишається лише: вирости; збудувати дім; посадити дерево; подарувати унітаз фонду «Штучна нирка» та виховати дочку – чергову учасницю нескінченної комедії жіночих положень…Так «про що» книга? Про жінку. Про Вагітну Жінку. Саме про той, у чий бік ви сьогодні пирхнули: «З таким пузом удома треба сидіти!» А їй ось не сидиться...