Сьогодні знову став актуальним жанр лікарської прози. Тієї самої, основи якої заклали Булгаков і Вересаєв. Виявилось, що проблеми, які стояли перед їхніми героями, практично не змінилися – змінилося суспільство, медицина пішла далеко вперед, але людська природа залишилася незмінною. А саме з людською сутністю працюють медики. Лікарська спільнота досить закрита. Такою є природа професії, так історично склалося. Саме ця закритість народжує міфи та стереотипи – про цинізм лікарів, про те, що медики розуміють людину як складну ненадійну машину... Ця збірка – погляд медиків на професію, на пацієнтів, на самих себе, щоб читач сам вирішив, наскільки виправдані міфи про тих, хто носить білі халати та їздить на машинах із червоним хрестом...