Проблема, позначена в назві цієї статті, звичайно, може бути в ній лише конспективно намічена, бо вона дуже велика і стосується самих фундаментальних основ лермонтовської творчості. Якщо завгодно, це спроба пояснити деякий світоглядний феномен, який вона представляє погляду спостерігача. Справді, поет-байроніст, який не втратив повністю зв'язку з байронічною традицією аж до кінця свого недовгого життя, у зрілі роки постає нам як рефлективний поет — шлях для російської літератури не зовсім звичайний і навіть природний.