У літературній спадщині Лермонтова поемам належить особливе місце. За дванадцять років творчого життя він написав повністю або частково (якщо вважати незавершені задуми) близько тридцяти поем, інтенсивність, здається, безпрецедентна в історії російської літератури. Він зумів продовжити і затвердити художні відкриття Пушкіна і багато в чому визначив подальші долі цього жанру російської поезії. Поеми Лермонтова стали найвищою точкою розвитку російської романтичної поеми післяпушкінського періоду.