Швейцарські гори Давосу. Міжнародний санаторій «Берггоф» для хворих на туберкульоз, майже відрізаний від решти світу. Вимушені жителі «Берггофа» - німці і росіяни, італійці, голландці та англійці - створюють тут свій повільний, напівсонний ритм життя, нічого спільного не має з суєтою внизу. Прогулянки в горах і обжерливість, любовні інтриги на філософські, наукові та інші «абстрактні» теми, – все веде їх до втрати почуття часу, блаженного споглядання навколишньої природи та dolce far niente – солодкого неробства. Що це? Неминучі наслідки хвороби чи спроба уникнути дійсності в пасивну насолоду життям?..