Томас Манн був одним із тих рідкісних письменників, яким однаково вдавалися твори і «великих», і «малих» форм. Причому якщо в його романах зміст тяжів над формою, то в оповіданнях форма і зміст перебували в досконалій гармонії. Найчастіше сюжети їх нескладні - любов і розчарування, очікування дива і нудьги повсякденності, жага до життя і втрата ілюзій, що приносить біль і мудрість життєвого досвіду. Однак саме простота сюжету підкреслює і пишність мови автора, і тонкість стилю, і психологічну глибину.