Джеймз Стівенз (1880–1950) — ірландський прозаїк, поет і радіоведучий Бі-бі-сі, класик ірландської літератури XX століття, знавець та популяризатор середньовічної ірландської мовної традиції. Стівенз подарував нам п'ять романів, три авторські збірки оповідей, розсип малої прози та неймовірно різноманітної поезії. Стиль Стівенза не сплутаєш ні з чиїмось іншим: він іронічний, неймовірно багатий і щедрий — і пронизаний бездонною ірландською історією та музикою мови. Сам Стівенз — скоріше з «когорти Джойса», яскравий сміливий модерніст, розумний наглядовий сатирик, але його відданість ірландській літературній традиції, глибоке знання мови та сильне національне почуття створили для нього унікальне місце в ірландській та світовій літературі XX століття. «Ірландські чудові сказання» (1920) - збірка з десяти стародавніх ірландських переказів у переосмисленні Стівенза. Справжній поціновувач і зберігач древніх голосів Ірландії, Стівенз дбайливо і при цьому жваво і блискуче переклав ці фантасмагорії на більш зрозумілу нам сучасну мову, зберігши самокольоровий розсип усного розмовного мовлення, яке чули смарагдові пагорби в незапам'ятні часи.