Життя-епопея Жака Сердоболя відбувається на межі яви та сновидіння, у додумуванні та передумуванні (нібито) фіктивних історій, побачених у кінематографі, які замінюють головному герою (нібито) справжню історію його власного життя. Читач, а по суті, глядач переходить від дитячих фантазій (ковбой, король, лицар, Папа Римський, ватажок банди…) до юнацьких мрій (спортсмен, бродячий актор, коханець…) та зрілих мрій (статист у масовці, аскет, учений-хими) , мандрівник…), а під кінець опиняється у суспільстві стареньких батьків та їх гіпотетичного онука, який заворожено спостерігає за екранними подвигами заморського кіноактора, який чимось дуже схожий на нього самого…