«Бачить Бог» — це «спогади» сімдесятип'ятирічного царя Давида, що вже прикутий до ліжка, але не втратив ні пам'яті, ні гостроти розуму, ні почуття гумору. Точно слідуючи канві описаних у Старому Завіті подій, Давид проте переказує їх по-своєму — як історію його особистих стосунків із Богом. Книга загалом — це і історичний, і авантюрний роман, і історія кохання, і міркування про сутність життя та смерть.