«… Після фільму «Забута мелодія для флейти» наші шляхи з Емілем розійшлися. Майже вісім років ми не працювали разом. Розійшлися ми, мабуть, через те, що наші творчі інтереси стали не співпадати. До речі, я запропонував Емілю взяти участь у роботі над «Небесами обітованими», але цей матеріал його не зацікавив. Еміль відмовився. Він у свою чергу пропонував мені свої проекти, але вони не зацікавили мене. Проте це ніяк не вплинуло на наші особисті стосунки. А коли восени 1997 року мені спало на думку сюжет нової комедії про кохання, то я відразу ж подумав: - Це нам треба складати разом з Емілем. Еміль прийняв мою пропозицію з радістю, і ми стали писати «Тихі вири». Обидва хвилювалися, як піде наша робота після такої тривалої перерви. Але, здавалося, розлуки не було, ніби ми лише вчора скінчили нашу останню річ. Майже півроку ми працювали над сценарієм, зробили кілька варіантів. У квітні 1998 року сценарій був готовий. …»