Одна з найуславленіших книг XX століття. Книга, в якій реалізм традиційної для південної прози "сімейної драми" обрамляє нескінченні стилістично новаторські знахідки автора, ... Назва роману сходить до біблійного переказу про царя Давида і його синів Авесалома і Амнова. Авесалом убив свого брата за те, що він знечестив їхню сестру Тамар. Прощений батьком, він підняв бунт проти нього, але був убитий рабами Давида, коли в битві він «заплутався волоссям своїм у гілках дуба і повис між небом і землею». Дізнавшись про смерть сина, цар Давид пішов у світлицю над брамою і плакав, і коли йшов, говорив так: сину мій Авесалом! сину мій, сину мій Авесалом! о, хто дав би мені померти замість тебе, Авесаломе, сину мій, сину мій!... І звернулася перемога того дня в плач для всього народу; Бо народ почув того дня й казав, що цар сумує за свого сина... А цар закрив лице своє і голосно кликав: сину мій Авесалом! Авесалом, сину мій, сину мій!»