Марсель Еме (1902–1967) — один із найчудовіших французьких письменників. Його твори змушують сумувати, сміятися, захоплюватися та співчувати. Хіба не шкода героя його оповідання, який умів проходити крізь будь-які перешкоди і одного разу, вибираючись із квартири своєї коханої, несподівано втратив свій дар і назавжди залишився замурованим у стіні? А померлого судового пристава, що побажав потрапити до раю, Господь відправив на землю, щоб він постарався зробити якнайбільше добрих справ і заслужити безтурботне життя на небесах. Сумно, коли від чоловіка пішла дружина. Але якщо одразу дві? Та й чоловік-то не один виявився, а цілих два... Сюжети оповідань Марселя Еме часом настільки фантасмагоричні, що й не розібрати, де правда, а де вигадка. Письменник любить пожартувати, однак у його жартівливих оповіданнях завжди таїться гіркота істини, яка дорога читачеві не менша, ніж тонка іронія.